великодень і маркетинг
День святого Геловіна обговорювати сьогодні не будемо, хоча його у нас уже теж відзначають. Він для гарбузи, свічок і купи всяких атрибутів - закачаєшся.
Новий рік для мандаринів, олів'є і шампанського. Про ялинки не забуваємо, але ж про грінпіс теж (у мене штучна).
Восьме березня для тюльпанів.
Великдень же - для яєць і кошиків. І зайців. Багато зайців.
Ні, ну а що? Христос Воскрес, чому б не відсвяткувати? Одні люблять купувати нове, інші - звичне, бо дотримуються традицій. Кожна з цих груп права по-своєму. Без образ, ми ж тут про маркетинг і продажі говоримо.
Люди вірять, бо сподіваються на краще. На світ і на диво. Настрій звичайно ж - ейфорія, майже Різдво.
Пасхи з родзинками і начинками(що зовсім щось нове.. прям пиріжки з кремом), або з сиру і марципанами розлітаються у чергах. І ще новинка, принаймні для мене - панетоне, та сама пасха але кажуть за італійським рецептом і зберігається довше. А коштує в 30 разів дорожче. У магазинах навіть бійки були у суботу... І це правда. За пиріжок, вибачте...
Субота ж, та і неділя. Продавати таке легко, бо сформована звичка купувати. Дзвін дзвонів на вулиці нагадує музику в супермаркеті. Місця продажів відомі. Просування товарів здійснюється під егідою церкви. Тобто наявна колаборація храму і ринку. Цінність продуктів, як символів великого свята - вища за ціну. Це легкий і вірний збут.
Чому в Україні є традиція фарбувати яйця?
У великодньому кошику будь-якої української родини, майже завжди знайдеться кілька яєць, прикрашених з особливою любов’ю.
Писанки, крашанки, крапанки — кожна має свій вигляд, техніку та навіть енергетику. Але мало хто замислюється: звідки ж взялася ця традиція? Про самі дизайни розкажу трохи нижче.
Одна з найвідоміших легенд веде нас до часів апостолів. За переказом, після воскресіння Ісус Христос вознісся на небо, а його учні розійшлися по світу, несучи благу звістку.
Марія Магдалина вирушила до царя Юдеї. Оскільки до правителя не можна було приходити з порожніми руками, вона взяла з собою найпростіший дарунок — куряче яйце. Цар не повірив її словам про воскресіння і навіть пожартував, що швидше яйце почервоніє, ніж він повірить у диво. І саме в ту мить яйце в руках Марії засяяло червоним кольором. Так християни почали дарувати одне одному пофарбовані яйця — як символ віри, життя та перемоги світла над темрявою.
До речі, традиція використовувати природні барвники — справжнє мистецтво! Капуста, шпинат, цибулиння, фіалки — усе це слугувало натуральними фарбами, які надавали яйцям не лише яскравого вигляду, а й певного значення. Наприклад, червоний колір символізував любов і кров Христа, зелений — весну й надію, а фіолетовий — духовне очищення. Сам процес фарбування був своєрідним медитативним ритуалом, де важливою була кожна деталь.
З часом писанка стала не лише символом Пасхи, а й потужним культурним кодом України. Писанкарство увійшло до переліку нематеріальної спадщини і стало важливою складовою національної ідентичності. У кожному регіоні — свої кольори, символи, техніки. Це не просто традиція, а живий зв’язок поколінь, який об'єднує родини та передається з рук у руки.
Навіть у сучасному світі фарбування яєць лишається особливою частиною святкового настрою. Майстер-класи з писанкарства, шкільні конкурси, родинні вечори перед Великоднем — усе це формує відчуття єдності, глибини й поваги до минулого. Яйце, яке колись стало символом віри, сьогодні також є символом творчості та любові до українських коренів.
Не знаю як вам...
Але зайці - це вже точно не наше. Ці приколи прийшли до нас з заходу, і чомусь закріпились на наших поличках...
Великодній кролик — милий персонаж, що асоціюється з весняним оновленням та святом Пасхи, особливо у США та країнах Європи. Його образ часто з’являється на листівках, великодніх декораціях, іграшках і навіть у вигляді шоколадних ласощів. Це не лише символ свята, а й частина світлого настрою, що супроводжує весну. Але як на мене - це більше маркетинг... Давайте ж розбиратись...
Згідно з європейськими традиціями, великодній заєць приносить розфарбовані яйця, які ховає в саду або домі, щоб діти їх шукали. Ця гра, що дарує радість і захоплення, має глибоке коріння — зокрема в німецьких і англійських звичаях. Вважається, що образ кролика почав асоціюватися з Великоднем у середньовічній Англії, коли квітень мав назву Eosturmonath на честь богині весни Остари. Саме з нею пов’язують появу помічника-кролика як символу родючості та молодості.
Цікаво, що в Україні образ зайця також має своє місце в народних уявленнях. Попри те, що іноді його фігура асоціювалася з певними забобонами, він часто згадується у веснянках як символ весни, пробудження природи і плодючості. Це ще раз підкреслює, як тісно переплетені народна культура й цикли природи.
З точки зору маркетингу, популярність великоднього кролика в Україні почала зростати відносно недавно — переважно під впливом західної культури. Магазини, бренди й виробники солодощів швидко побачили в цьому образі теплий, сімейний символ, який легко інтегрується у святковий настрій.
Так з’явилися шоколадні кролики, подарункові набори з яйцями та тематичні прикраси — все це стало частиною маркетингової стратегії багатьох компаній..
Попри те, що кролик і розмальовані яйця не мають прямого згадування у Святому Письмі, для багатьох людей вони стали милим доповненням до великодніх традицій. У цьому немає суперечності: кожен може обирати, що робить це свято для нього особливим.
Які є різновиди малюнків, - це практично дизайни наших прабабусь!
Українська культура має надзвичайно багату традицію прикрашання великодніх яєць. Кожен вид — це не лише оздоблення, а й глибокий символізм, який передається із покоління в покоління. Від писанок до крашанок — кожне яйце несе своє значення, історію та стиль.
🥚 Писанки — класика української великодньої традиціїПисанки — це майстерно розписані яйця, створені за допомогою техніки «воскового резерву». Малюнки наносять воском, потім фарбують, і знову наносять нові елементи. Наприкінці віск знімають — відкриваючи барвистий візерунок. Це найвишуканіший вид великоднього розпису.
Кожен елемент має символічне значення: хрести — віра, рослини — зростання, сонце — тепло життя. В регіонах, як-от Гуцульщина чи Буковина, сформувалися свої унікальні стилі — геометричні композиції, зірки, "безконечники", розетки, квіткові мотиви.
🎨 Крашанки — простота з глибоким змістомКрашанками називають яйця, пофарбовані в один колір, без додаткового декору. Найчастіше використовували природні барвники: цибулиння для червоного, буряк для рожевого, шпинат для зеленого, фіалку або капусту — для синього.
Ці кольори також мали символіку: червоний — жертовність і любов, зелений — весняне оновлення, синій — духовна глибина. Крашанки дарували на щастя та як символ родинного тепла.
🌧️ Крапанки — краплі весняного дощуКрапанки — це яйця, прикрашені дрібними крапочками. Їх створюють шляхом нанесення воску крапками перед фарбуванням. Коли віск видаляють, залишається візерунок у вигляді точок.
Такий орнамент мав символізувати весняний дощ, пробудження природи, добробут. Їх вважали "легкими у техніці", але символічно — дуже глибокими.
✍️ Шкрябанки (дряпанки) — гравюри на яйціДля створення шкрябанок яйце спочатку фарбують у темний колір, а потім гострим інструментом вишкрябується орнамент, оголюючи світлу основу шкаралупи. Це схоже на мініатюрне гравіювання.
Такий вид декору був популярним у регіонах, де важко було дістати віск. Малюнки часто мали магічний підтекст — хрестики, квіти, сонця. Вони символізували захист, чистоту, молодість.
🖌️ Мальованки — сучасна інтерпретація традиційМальованки — це яйця, розмальовані пензлем вручну, без використання воску. Така техніка дозволяє художньо передавати не лише символіку, а й цілу історію — пейзажі, тварин, постаті.
Це більш новітній стиль, який часто використовують у декоративному мистецтві. Вони стали чудовими подарунками і проявом індивідуальної творчості.
Символ свята
Великоднє яйце — це не просто святкова окраса, а справжній символ, який об’єднує віру, природу, мистецтво й національну пам'ять. Кожна крашанка чи писанка, створена руками, — це мініатюрна молитва, побажання добра, надії та оновлення. Через кольори, орнаменти та техніки наші предки передавали не лише символи віри, а й відчуття весняного пробудження, родинного тепла й щирої любові.
З покоління в покоління фарбування яєць перетворилося на справжнє мистецтво — і в кожному регіоні України це мистецтво звучить по-своєму. Проте суть залишається єдиною: у великодньому яйці — життя. Життя в кольорі, в символах, у родинних історіях, які ми розповідаємо за святковим столом. І нехай ця традиція й надалі зігріває наші серця, допомагаючи зберігати зв’язок із корінням.
тетяна христовська
Тренер, ментор і автор курсів з просування у соціальних мережах.
доєднуйся до мене